1649 відгуків
Ми переїхали!Нова адреса-Дніпро,вул.Святослава Хороброго,16Подробнее

Зараз у компанії неробочий час. Замовлення та повідомлення будуть оброблені з 09:00 найближчого робочого дня (сьогодні).

+380 (99) 411-67-34
+380 (96) 364-13-41
+380 (50) 649-32-35
ЗETTA. Медтехника. Товары для здоровья. Прокат медтехники ФОП Марголіна Наталія

ХІРУРГІЧНА ТА ГІГІЄНІЧНА ОБРОБКА РУК МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ наказ№798

ХІРУРГІЧНА ТА ГІГІЄНІЧНА ОБРОБКА РУК МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ наказ№798

«ХІРУРГІЧНА ТА ГІГІЄНІЧНА ОБРОБКА РУК МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ»
Затверджено наказом міністерства охорони здоров'я України №798 від 21.09.2010 року.

1. Загальні положення

1.1 Методичні рекомендації призначені для працівників установ охорони здоров'я, а також санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.

1.2. Визначення термінів:

  • Антимікробний засіб – засіб, який пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів (дезінфектанти, антисептики, стерилянты, хіміотерапевтичні засоби, що включають антибіотики, засоби, що очищають, консерванти).
  • Антисептики – хімічні речовини микробостатичного і микробоцидного дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних і пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.
  • Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюга передачі інфекції.
  • Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яке клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яке вражає пацієнта в результаті перебування в стаціонарі або відвідування лікувального закладу, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров'я в результаті їх професійної діяльності.
  • Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.
  • Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.
  • Звичайне миття рук – процедура миття водою з звичайним (без протимікробної дії) милом.
  • Подразнювальний контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печіння, почервоніння, лущення епідермісу і утворення тріщин.
  • Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, які постійно живуть і розмножуються на шкірі.
  • Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.
  • Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими і неживими об'єктами.
  • Хірургічна антисептика рук – це процедура втирання антимікробного засобу (антисептика) у шкіру рук (без застосування води) для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження кількості резидентних мікроорганізмів.
  • Хірургічне миття рук – процедура миття рук з використанням спеціального антимікробного засобу, для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження чисельності резидентних мікроорганізмів.

1.3. Гігієна рук передбачає хірургічну і гігієнічну обробку рук, просте миття і захист шкіри рук.

1.4. Для гігієни рук медичного персоналу використовують антисептичні засоби, зареєстровані в Україні в установленому порядку.

2. Загальні вимоги

2.1. Персонал установи охорони здоров'я стежить за чистотою своїх рук. Рекомендується, щоб нігті були коротко підстрижені у рівень з кінчиками пальців, без покриття лаком і тріщин на поверхні нігтів, без накладних нігтів.

2.2. Перед обробкою рук знімаються браслети, годинник, кільця.

2.3. Обладнання для гігієни рук наведено в додатку 1.

2.4. У приміщенні, де проводиться обробка рук, умивальник розташовують в легкодоступному місці, обладнують краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук, а струмінь води повинен бути спрямований прямо в сифон зливу для запобігання розбризкуванню води.

2.5. Біля умивальника доцільно встановити три дозатора:

  • із засобом для антимікробної обробки рук;
  • з рідким милом;
  • із засобом для догляду за шкірою.


2.6 Рекомендуються дозатори з зручним для приведення в дію ліктем важелем, який ні в якому разі не можна захоплювати руками, а також не можна торкатися руками зливного отвору дозатора.

2.7. Кожне місце для миття рук по можливості обладнується дозаторами одноразових рушників, серветок і ємністю для використаних коштів.

2.8. Не рекомендується висушування рук з допомогою електросушарок через неминуче завихрення повітря, в якому можуть бути забруднюючі частинки, а також з-за недостатнього висихання рук.

2.9. Не слід доливати засіб дозатори антисептиків, які не повністю порожні. Всі порожні ємності необхідно заповнювати в асептичних умовах, щоб запобігти їх інфікування. Рекомендується використовувати одноразові ємності.

2.10. Дозатори миючих засобів та засобів догляду за шкірою перед кожним новим заповненням рекомендується ретельно вимивати та дезінфікувати.

2.11. В установах охорони здоров'я рекомендується мати кілька антисептиків для індивідуального вибору співробітниками з підвищеною чутливістю шкіри; потрібно дотримуватися інструкції/методичних вказівок з використання засобу.

2.12. При відсутності централізованого водопостачання або наявності іншої проблеми з водою, відділення забезпечуються закритими ємностями для води з кранами. В ємкості заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно миються (при необхідності дезінфікуються), ополіскують і висушуються.

3. Хірургічна обробка рук

Хірургічна обробка рук є важливою та відповідальною процедурою, яку проводять перед будь-яким хірургічним втручанням з метою попередження інфікування хірургічної рани пацієнта та одночасного захисту персоналу від інфекцій, що передаються через кров або інші виділення організму хворого. Вона складається з декількох етапів згідно з додатком 2:

  • звичайне миття рук;
  • хірургічна антисептика рук або миття з використанням спеціального антимікробного засобу;
  • надягання хірургічних рукавичок;
  • обробка рук після операції;
  • догляд за шкірою рук.

3.1. Звичайне миття рук перед хірургічною обробкою рук.
3.1.1. Звичайне миття перед хірургічною обробкою рук проводиться заздалегідь у відділенні або шлюзовому приміщенні операційного блоку, альтернативно – в кімнаті для антисептичної обробки рук у передопераційній перед першою операцією, надалі – за необхідності.
Звичайне миття призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково транзиторні мікроорганізми.
3.1.2. Для миття рук використовуються звичайне рідке, порошкове мило чи миючий лосьйон з нейтральним значенням рН. Слід віддавати перевагу рідкого мила або мийному лосьйону. Використання мила в брусочках неприпустимо.
3.1.3. Не рекомендується використання щіток для обробки шкіри рук та передпліч. Тільки при наявності забруднення руки і нігті очистити за допомогою м'якої продезінфікованої щітки.
3.1.4. Враховуючи високу кількість мікроорганізмів під нігтями рекомендується обов'язкова обробка подногтевых зон. Для цього використовують спеціальні палички або продезінфікувати м'які щіточки, найкраще – одноразового використання.
3.1.5. Руки миють теплою водою. Гаряча вода призводить до знежирення і подразнення шкіри, оскільки посилює проникнення детергентів в епідерміс шкіри.
3.1.6. Техніка звичайного миття здійснюється таким чином:

  • кисті рук та передпліччя змочують водою, потім наноситься миючий засіб так, щоб він покривав усю поверхню кистей рук та передпліч. Руки з піднятими догори кінчиками пальців та передпліччя, з низько опущеними ліктями треба мити близько однієї хвилини. Особливу увагу необхідно приділяти обробці подногтевых зон, нігтів, околоногтевых валиків та міжпальцевих зон;
  • після обробки миючим засобом руки ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовими рушниками чи серветками. Останньою серветкою закривають кран з водою.

3.2. Хірургічна антисептика рук.
3.2.1. Хірургічна антисептика рук проводиться із застосуванням різних спиртових антисептиків методом їх втирання в кисті рук та передпліччя, включаючи ліктьові згини.
3.2.2. Втирання засобу здійснюють у відповідності з розробленою стандартної процедури згідно з додатком 3.

Додаток 3. Хірургічна антисептика рук методом втирання засобу

3.2.3. Антисептик наносять на руки порціями (1,5 - 3,0 мл), включаючи ліктьові згини і втирають в шкіру протягом часу, зазначеного розробником. Перша порція антисептика наноситься тільки на сухі руки.
3.2.4. Протягом всього часу втирання антисептика шкіра підтримується вологою від антисептика, тому кількість порцій засобу, який втирається, і його обсяг суворо не регламентуються.
3.2.5. Під час процедури особливу увагу приділяють обробці кистей рук, яку проводять за стандартною методикою згідно з додатком 4. Кожну стадію обробки повторюють не менше 5 разів. При виконанні техніки обробки рук враховується наявність так званих «критичних» ділянок рук, які недостатньо змочуються засобом: великі пальці, кінчики пальців, міжпальцеві зони, нігті, околоногтевых валики та піднігтьові зони. Найбільш ретельно обробляють поверхні великого пальця і кінчики пальців, оскільки на них зосереджена найбільша кількість бактерій.

Додаток 4. Стандартна методика обробки рук антисептиком згідно з EN 1500

3.2.6. Останню порцію антисептика втирають до його повного висихання.
3.2.7. Стерильні рукавички надягають тільки на сухі руки.
3.2.8. Після закінчення операції/процедури рукавички знімають, руки обробляють антисептиком протягом 2 х 30 с, а потім засобом для догляду за шкірою рук. Якщо на руки під рукавичками потрапила кров або інші виділення, ці забруднення попередньо знімають тампоном або серветкою, змочені антисептиком, миють з миючим засобом. Потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником або серветками. Після цього руки обробляють антисептиком 2 х 30 с.

3.3. Хірургічне миття рук. Хірургічне миття рук складається з двох фаз: 1 фаза – звичайне миття
та 2 фаза – миття з використанням спеціального антимікробного засобу.
3.3.1. 1 фаза – звичайне миття рук проводиться у відповідності з п. 3.1.
3.3.2. Перед початком 2 фази хірургічного миття кисті рук, передпліччя і ліктьові згини змочують водою, за винятком тих коштів, які за вказівкою розробника наносять на сухі руки, а потім додають воду.
3.3.3. Антимікробну миючий засіб в кількості, що передбачена розробником, наносять на долоні і розподіляють по поверхні рук, включаючи ліктьові згини.
3.3.4. Кисті рук з спрямованими догори кінчиками пальців та передпліччя, з низько розташованими ліктями, обробляють засобом протягом строку, який приписаний розробником даного засобу.
3.3.5. Протягом всього часу миття кисті рук та передпліччя змочують антимікробним мийним засобом, тому кількість суворо не регламентується. Кисті рук весь час тримають вгору.
3.3.6. Під час миття дотримуються послідовності дій згідно вказаної в додатках 3 і 4.
3.3.7. Після закінчення часу, відведеного на обробку рук антимікробним мийним засобом, руки ретельно обполіскують водою. При обполіскуванні вода повинна весь час протікати в одному напрямку: від кінчиків пальців до ліктів. На руках не повинно бути залишку антимікробного миючого засобу.
3.3.8. Руки висушують стерильним рушником або стерильними серветками з дотриманням правил асептики, починаючи з кінчиків пальців.
3.3.9. Хірургічні стерильні рукавички надягають тільки на сухі руки.
3.3.10. Після операції/процедури рукавички знімають і проводять обробку рук антисептиком згідно з п. 3.2.8.
3.4. Якщо між операціями проходить не більше 60 хвилин, проводять тільки хірургічну антисептичну обробку рук.

4. Гігієнічна обробка рук

Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою з звичайним (неантимикробным) милом і гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика, без застосування води, у шкіру рук з метою зниження кількості мікроорганізмів, що знаходяться на них (схема методів наведена в додатку 5, вимоги до антимікробних засобів та спиртових антисептиків – у додатку 6).
Звичайне миття рук з звичайним милом рекомендується проводити на початку і наприкінці робочого дня, а також протягом дня у випадках «макроскопічно видимого забруднення рук», в тому числі виділеннями організму.
Стандартною процедурою протягом робочого дня є антисептична обробка рук, без застосування води, тобто втирання спиртового антисептика в шкіру рук.

4.1. Свідчення.
4.1.1. Звичайне миття рук із застосуванням неантимикробного миючого засобу рекомендується проводити:

  • на початку і в кінці робочого дня;
  • перед приготуванням і роздачею їжі;
  • у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки явно забруднені;
  • при контакті зі збудниками ентеровірусних інфекцій у разі відсутності відповідних антивірусних засобів рекомендується механічне усунення вірусів при пролонгованому у часі (до 5 хв.) миття рук;
  • при контакті зі споровыми мікроорганізмами – пролонговане у часі миття рук (мінімум 2 хв) для механічного усунення спір;
  • після користування туалетом;
  • у всіх інших випадках при відсутності ризику інфікування або спеціальних вказівок.

4.1.2. Гігієнічну обробку рук із застосуванням спиртових антисептиків рекомендується проводити перед:

  • входом в асептичні приміщення (передопераційну, стерилізаційні відділення, відділення реанімації, гемодіалізу та ін);
  • виконанням інвазійних втручань (установлення катетерів, проведення ін'єкцій, бронхоскопії, ендоскопії та ін);
  • діяльністю, при якій можливе інфікування об'єкта (наприклад, приготування інфузій, наповнення ємкостей розчинами та ін);
  • кожним прямим контактом з пацієнтами;
  • переходом від інфікованої до неинфицированному ділянки тіла пацієнта;
  • контактом із стерильним матеріалом та інструментарієм;
  • застосуванням рукавичок.

Після:

  • контакту з забрудненими предметами, рідинами чи поверхнями (наприклад з системою збору сечі, забрудненою білизною, биосубстратами, виділеннями хворого та ін);
  • контакту з уже введеними дренажами, катетерами чи з місцем їх введення;
  • кожного контакту з ранами;
  • кожного контакту з пацієнтами;
  • зняття рукавичок;
  • користування туалетом;
  • після чистки носа (риніт є велика ймовірність наявності вірусної інфекції з наступним виділенням S. aureus).

4.1.3. Наведені свідчення не є остаточними. В ряді конкретних ситуацій персонал приймає самостійне рішення. Крім того, кожен заклад охорони здоров'я може розробити свій перелік показань, що включають в план профілактики ВЛІ, з урахуванням специфіки того чи іншого відділення.

4.2. Звичайне миття
4.2.1. Звичайне миття призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково інші транзиторні мікроорганізми. Процедуру проводять у відповідності з п. п. 3.1.2.-3.1.5.
4.2.2. Техніка звичайного миття здійснюється таким чином:

  • кисті рук змочують водою, потім наносять миючий засіб так, щоб він покривав усю поверхню кистей рук та зап'ястя. Руки миють близько 30 сек. Особливу увагу приділяють обробці подногтевых зон, нігтів, околоногтевых валиків та міжпальцевих зон;
  • після обробки миючим засобом руки ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовими рушниками чи серветками. Останньою серветкою закривають кран з водою.

4.3. Гігієнічна антисептика
4.3.1. Стандартна методика втирання антисептика включає 6 стадій і представлена в додатку 4. Кожну стадію повторюють не менше 5 разів.
4.3.2. Антисептик в кількості не менше 3 мл вливають у заглиблення сухої долоні і енергійно втирають у шкіру рук і зап'ястя протягом 30 сек.
4.3.3. Протягом всього часу втирання засобу в шкіру підтримують вологою від антисептика, тому кількість порцій засобу, який втирається, суворо не регламентується. Останню порцію антисептика втирають до його повного висихання. Витирання рук не допускається.
4.3.4. При виконанні обробки рук враховується наявність так званих «критичних» ділянок рук, які недостатньо змочуються антисептиком: великі пальці, кінчики пальців, міжпальцеві зони, нігті, околоногтевые валики та піднігтьові зони. Найбільш ретельно обробляють поверхні великого пальця і кінчики пальців, оскільки на них зосереджена найбільша кількість бактерій.
4.3.5. При наявності видимого забруднення рук усувають його серветкою, що змочена антисептиком, і миють руки з миючим засобом. Потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником або серветками. Останньою серветкою закривають кран. Після цього руки обробляють антисептиком двічі по 30 сек.

5. Використання медичних рукавичок

5.1. Використання рукавичок не дає абсолютної гарантії захисту пацієнтів та персоналу від збудників інфекції.

5.2. Використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від поширення транзиторної та резидентної мікрофлори безпосередньо через руки і опосередковано через контакти з забрудненими об'єктами оточення.

5.3. Для використання в медичній практиці рекомендується три типи рукавичок:

  • хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних втручань;
  • оглядові – забезпечують захист медперсоналу при використанні багатьох медичних маніпуляцій;
  • побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів та інше.

5.4. Стерильні рукавички рекомендується використовувати при:

  • усіх хірургічних оперативних втручаннях; для зниження частоти проколів рекомендується застосовувати дві надягнуті одна на одну рукавички, верхню рукавичку замінювати кожні 30 хв. протягом операції; рекомендується також застосовувати рукавички з індикатором перфорації, у яких пошкодження рукавички швидко призводить до видимої зміни забарвлення в місці проколу;
  • інвазивних маніпуляціях (внутрішньовенні інфузії, відбір біопроб для досліджень та інше);
  • установленні катетера або провідника через шкіру;
  • маніпуляціях, пов'язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);
  • вагінальному обстеженні;
  • бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;
  • контакті з эндотрахеальными відсмоктувачами та трахеостомами.

5.5. Нестерильні рукавички рекомендується використовувати при:

  • контакті зі шлангами апаратів штучного дихання;
  • роботі з біологічним матеріалом від хворих;
  • заборі крові;
  • проведення внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій;
  • проведення очищення обладнання та дезінфекції;
  • видалення секретів і блювоти.

5.6. Вимоги до медичних рукавичок:

  • для операцій: латексні, неопренові;
  • для оглядів: латексні, тактилоновые;
  • при догляді за пацієнтом: латексні, поліетиленові, полівінілхлоридні;
  • допускається використання рукавичок з тканини під гумовими;
  • рукавички повинні бути відповідного розміру;
  • рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;
  • містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);
  • при виборі медичних рукавичок рекомендується врахувати можливі алергічні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;
  • для проведення передстерилізаційної очистки гострого медичного
  • інструментарію необхідно використовувати рукавички з текстурованою
  • зовнішньою поверхнею.

5.7. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту безпосередньо у місці використання рукавичок.

5.8. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

5.9. Правила використання медичних рукавичок:

  • використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яка застосовується в кожному випадку одразу після зняття рукавичок при загрозі інфікування;
  • рукавички одноразового використання не допустимо використовувати повторно, нестерильні рукавички стерилізації не підлягають;
  • рукавички потрібно міняти одразу, якщо вони пошкоджені;
  • не допускається миття або обробка рук в рукавичках між проведенням «чистих» і «брудних» маніпуляцій, навіть в одного пацієнта;
  • не допускається пересування в рукавичках у відділенні(ях) стаціонару;
  • перед надяганням рукавичок не можна використовувати засоби, які містять мінеральні масла, вазелін, ланолін і тому подібне, тому що вони можуть призвести до порушення міцності рукавичок.

5.10. Хімічний склад матеріалу рукавичок може викликати алергію миттєвої й уповільненої типу або контактний дерматит (КД). КД може з'явитися при застосуванні рукавичок з будь-якого матеріалу. Цьому сприяє: подовжене безперервне перебування в рукавичках (більше 2 год). використання припудренных зсередини рукавичок, використання рукавичок при наявному подразненні шкіри, надягання рукавичок на вологі руки, занадто часте використання рукавичок протягом робочого дня.

5.11. Помилки, які часто виникають при використанні рукавичок:

  • використання медичних одноразових рукавичок при роботі в харчоблоці. У цих випадках слід віддавати перевагу рукавичкам багаторазового використання (побутовим);
  • неправильне зберігання рукавичок (на сонці, при низьких температурах, попадання на рукавички хімічних речовин тощо);
  • натягування рукавичок на руки, зволожені залишками антисептика (додаткове навантаження на шкіру і боязнь зміни матеріалу рукавичок);
  • ігнорування необхідності проведення антисептичної обробки рук після зняття рукавичок при контакті з потенційно інфікованим матеріалом;
  • застосування хірургічних рукавичок для асептичних робіт у той час, як для цього достатньо використання оглядових стерильних рукавичок;
  • використання звичайних медичних рукавичок при роботі з цитостатиками (недостатня захист медперсоналу);
  • недостатній догляд за шкірою рук після застосування рукавичок;
  • відмова від рукавичок в ситуаціях, які на перший погляд здаються безпечними.

5.12. Вторинне використання одноразових рукавичок або їх дезінфекція забороняються. Проведення гігієнічної антисептики рук в одноразових рукавичках допускається виключно в ситуаціях, які вимагають частої заміни рукавичок, наприклад, при заборі крові. У цих випадках рукавички не повинні мати проколів або бути забруднені кров'ю або іншими виділеннями.

5.13. Знезараження рукавичок проводять згідно інструкції фірми-виробника.

6. Переваги та недоліки методів обробки рук

6.1. Ефективність, практичне застосування і прийнятність обробки рук залежать від методу та супутніх умов обробки, які є в закладі охорони здоров'я.

6.2. Звичайне миття має низьку ефективність щодо усунення як транзиторних, так і резидентних мікроорганізмів. При цьому мікроорганізми не гинуть, а з бризками води потрапляють на поверхню раковин, одяг персоналу, навколишні поверхні.

6.3. В процесі миття можливе вторинне забруднення рук мікроорганізмами водопровідної води.

6.4. Звичайне миття негативно діє на шкіру рук, оскільки вода, особливо гаряча, і миючий засіб призводять до порушення поверхневого водно-жирового шару шкіри, що посилює проникнення детергенту в епідерміс. Часте миття з детергентом призводить до набряку шкіри, пошкодження епітелію рогового шару, вимивання жирів і природних волого-утримуючих факторів, що може призвести до подразнення шкіри і викликати КД.

6.5. Гігієнічна антисептика рук має кілька практичних переваг у порівнянні з миттям (табл.1), що дозволяє рекомендувати її до широкого практичного застосування.
 

Таблиця 1. Переваги гігієнічної антисептики рук спиртовими антисептиками порівняно із звичайним миттям

 
Показники Гігієнічна антисептика Звичайне миття
Наявність води не вимагається потрібно
Наявність умивальників не вимагається потрібно
Тривалість процедури 30 сек 30 с — 2 хв
Наявність рушників не вимагається потрібно
Можливе поширення мікроорганізмів у навколишньому просторі не можливо можливо
Роздратування шкіри дуже рідко часто

6.6. До помилок гігієнічної антисептики слід віднести можливе втирання спиртового антисептика у вологі від антисептика руки, що знижує його ефективність і переносимість шкірою.

6.7. Економія антимікробного засобу і скорочення часу експозиції робить будь-який метод обробки рук неефективним.

7. Можливі негативні наслідки обробки рук та їх профілактика

7.1. При порушенні вимог інструкції/методичних вказівок щодо застосування засобів для обробки рук при недбалому ставленні до профілактичного догляду за шкірою можуть виникати КД.

7.2. Причиною КД також можуть бути:

  • часте застосування антимікробного миючого засобу;
  • тривале застосування одного і того ж антимікробного миючого засобу;
  • підвищена чутливість шкіри до хімічного складу засобів;
  • наявність подразнення шкіри;
  • занадто часте звичайне миття рук, особливо із застосуванням гарячої води та лужних миючих засобів, або засобів без пом'якшувальних добавок;
  • подовжена робота в рукавичках;
  • надягання рукавичок на вологі руки;
  • відсутність в медичному закладі обґрунтованої системи догляду за шкірою.

7.3. Для профілактики КД, крім уникнення причин КД відповідно до п. п. 7.1-7.2., рекомендується виконувати наступні основні вимоги:

  • забезпечувати персонал потенційно слабкими до подразнення шкіри рук і в той же час ефективними засобами для обробки рук;
  • при виборі антимікробного засобу враховувати його індивідуальну прийнятність для шкіри, запах, консистенцію, колір, зручність застосування;
  • в лікувальному закладі рекомендується мати декілька засобів з тим, щоб співробітники, які мають підвищену чутливість шкіри, мали можливість вибору кошти, прийнятного для себе;
  • впроваджувати в практику антисептики, виготовлені на основі спирту з різними пом'якшувальними добавками (властивості антисептиків на основі спирту наведено вдодатку 7);
  • проводити обов'язковий періодичний інструктаж щодо застосування антимікробного засобу (доза, експозиція, техніка обробки, послідовність дій) та догляду за шкірою.

8. Догляд за шкірою рук

8.1. Догляд за шкірою рук є важливою умовою профілактики передачі збудників ВЛІ, тому що тільки неушкоджену шкіру можна ефективно обробити антимікробним засобом.

8.2. КД можна уникнути тільки за умови впровадження в закладі охорони здоров'я системи догляду за шкірою, оскільки при використанні будь-яких антимікробних засобів є потенційний ризик появи подразнення шкіри.

8.3. При виборі засобу догляду за шкірою враховується тип шкіри рук і наступні властивості засобу: здатність утримання нормального стану жирового змащення шкіри, вологи, рН на рівні 5,5, забезпечення регенерації шкіри, хорошу всмоктуваність, здатність кошти надавати шкірі еластичність.

8.4. Рекомендується застосовувати тип емульсії, протилежний емульсійний оболонці шкіри: емульсії типу М/В (масло/вода) повинні застосовуватися для жирної шкіри, а також при підвищеній температурі і вологості повітря; для сухої шкіри рекомендується застосовувати емульсії В/М (вода/масло), особливо при низькій температурі і вологості (табл. 2.)

Таблиця 2. Вибір засобу догляду за шкірою в залежності від її типу
Тип шкіри Притаманна шкірі емульсійна оболонка Засіб догляду за шкірою
Себостатическая М/У В/М
Нормальна М/У М/У
Себорейна В/М М/У

8.5. При підборі засобів догляду за шкірою важливо враховувати їх сумісність з антимікробними засобами для обробки рук для запобігання негативному впливу кремів або лосьйонів на антимікробний ефект кошти.

8.6. Доцільно наносити на руки крем або інший засіб кілька разів протягом робочого дня, ретельно втирати в шкіру сухих і чистих рук, особливу увагу приділяти обробці ділянок шкіри між пальцями і околоногтевых валиків.






Директор Департаменту
організації санітарно -
епідеміологічного нагляду Л. М. Мухарська



 

Додатки до методичних вказівок
«ХІРУРГІЧНА ТА ГІГІЄНІЧНА ОБРОБКА РУК МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ»
Затверджених наказом міністерства охорони здоров'я України №798 від 21.09.2010 року.

Хірургічна антисептика рук методом втирання засобу, додаток 3 до розділу 3 і Стандартна методика обробки рук антисептиком згідно з EN 1500, додаток 4 до розділу 3 дивися в основному документіХірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу (Наказ № 798)

Обладнання для гігієни рук, додаток 1 до розділу 2

  • Водопровідна вода.
  • Умивальник з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук.
  • Закриті ємкості з кранами для води, при наявності проблем з постачанням води.
  • Рідке мило з нейтральним значенням рН.
  • Спиртовий антисептик.
  • Антимікробну миючий засіб.
  • Засіб догляду за шкірою.
  • Нестерильні та стерильні одноразові рушники або серветки.
  • Дозуючі пристрої для миючих і дезінфікуючих засобів, засобів для догляду за шкірою, рушників або серветок.
  • Ємності для використаних рушників і серветок.
  • Рукавички гумові одноразові нестерильні та стерильні.
  • Рукавички гумові побутові.

 

Вимоги до антимікробних засобів спиртових антисептиків, додаток 6 до розділу 4

Антимікробні та антисептичні спиртовмісні засоби для втирання повинні відповідати таким вимогам:

  • широкий спектр антимікробної дії по відношенню до транзиторної (гігієнічна обробка рук) та транзиторної та резидентної мікрофлори (хірургічна обробка рук);
  • швидке дію, тобто тривалість процедури обробки рук повинна бути як можна коротше;
  • пролонговану дію (після обробки шкіри рук антисептик повинен затримувати протягом певного часу розмноження і реактивацію резидентних мікроорганізмів (3 години) під медичними рукавичками);
  • активність у присутності органічних субстратів;
  • відсутність негативного впливу на шкіру;
  • максимально низька дермальна резорбція;
  • відсутність токсичної, алергенної побічної дії;
  • відсутність системної мутагенного, канцерогенного та тератогенної дії;
  • низька вірогідність розвитку резистентності мікроорганізмів;
  • готовність до безпосереднього використання (не вимагати завчасної підготовки);
  • прийнятна консистенція і запах;
  • легке змивання зі шкіри рук (для миючих композицій);
  • тривалий термін придатності.

Всі антимікробні засоби, незалежно від методу їх застосування, повинні мати активність по відношенню до транзиторних бактерій (за винятком мікобактерій), грибів роду Кандида, а також вірусів, які мають оболонку.

Засоби, які застосовуються у фтизіатричних, дерматологічних, інфекційних відділеннях повинні бути додатково досліджені в тестах з Mycobacterium terrae (туберкулоцидна активність) для використання у фтизіатричних відділеннях, з Aspergillus niger (фунгіцидна активність) для використання в дерматологічних відділеннях, з Poliovirus, Adenovirus (віруліцидна активність) для використання в інфекційних відділеннях при необхідності.

Властивості антисептиків на основі спирту*, Додаток 7 до розділу 7

 

Показники Результат дії
Спектр антимікробної дії Бактерицидний (у т. ч. антибіотико-резистентні штами), фунгіцидна, віруліцидна
Утворення резистентних штамів Відсутній
Швидкість виявлення антимікробної дії 30 сек – 1,5 хв. – 3 хв.
Роздратування шкіри При тривалому порушенні правил застосування може виникнути сухість шкіри
Вміст ліпідів шкіри Практично не змінюється
Трансдермальна втрата води Практично відсутня
Вологість і pH шкіри Практично не змінюються
Захисну дію на шкіру Наявність спеціальних зволожуючих і жировостанавливающих добавок
Алергенна і сенсибілізуючу дію Не спостерігається
Резорбція Відсутній
Віддалені побічні ефекти (мутагенність, канцерогенність, тератогенність, екотоксичність) Відсутні
Економічна доцільність Висока

* Сучасні високоякісні антисептики містять різні пом'якшувальні добавки для догляду за шкірою рук. Чисті спирти при частому застосуванні підсушують шкіру рук.



 


Література

  1. Методичні рекомендації «Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика», Наказ МОЗ України від 04.04.2008 № 181. Київ, 2008. - 55 с.
  2. Приказ МОЗ Украины от 10.05.2007 № 234 «Об организации профилактики внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах». Киев, 2007.
  3. Гигиена рук в здравоохранении: Пер. с нем./ Под ред.. Г. Кампфа - К.: Здоровья, 2005.-304 с.
  4. Профилактика внутрибольничных инфекций, 2-е издание/ Практическое руководство. ВОЗ, Женева. - 2002. WHO/CDS/CSR/EPH/2002/12.
  5. Воусе J. M., Pittet D. HICPAC/SHEA/APIC/IDSA hand hygiene task force, HICPAC/ Draft guideline for hand hygiene in healthcare settings,2001
  6. ЕN 1500:1997/ Chemical disinfectants and antiseptics. Hygienic handrab. Test method and requirements (phase 2/крок 2).
  7. WHO Guidelines on hand Hygiene in Health care (Advanced Draft): A summary. //World Alliance for Patient Safety. – WHO/EIP/SPO/QPS/05.2/
Інші статті

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner